15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Ми маємо пам`ятати про страшні події безглуздої війни, через яку і до сих пір матері не можуть забути синів, які не повернулися додому, дружини та діти своїх чоловіків та батьків.

Очі туманить ядуча сльоза,

Руки скувала утома,

Палить їй душу Афганська гроза –

Син не вернувся додому.

В неї він був ясночолий, як світ,

Сонячно так усміхався,

Ще й двадцяти не було йому літ…

Юним навік і зостався.

Ясеночки! Синочки! Сини!

Колосочки вкраїнського поля,

Скільки ж вас не вернулось з війни?

Скільки гине ще в неволі?

… Роки летітимуть, мов журавлі,

Та не полегшає їх втрата,

Доки ходитиме по цій землі

Мати загиблого солдата.

Війна… Для мільйонів людей це горе, кров, муки, страждання, смерть. Усе далі і далі час віддаляє нас від тих подій, що відбувалися в XX столітті. Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989. За своїми масштабами посідає скромне місце в низці військових конфліктів, але за безглуздістю понесених втрат, моральному збитку рівних їй немає. Пам`яті всіх воїнів-інтернаціоналістів, що пройшли дорогами Афганістану, присвячується.

Л.Б.Чаговець