Реквієм «Пам'ять серця»

Реквієм «Пам'ять серця»

Страшно навіть через такий проміжок часу ступати болючими стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, щоб тут – у житниці України – раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І це в урожайний 1932 рік. Пухли старі й малі, вмирали роди й села. Смерть чигала на шляхах, на полях, у хатах.

Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не пускає своєї кривавої коси. Голод не був наслідком засухи чи неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики режиму.

Україна пам`ятає! Світ визнає геноцид українського народу!

У Коротичанському ліцеї 24 листопада 2017 року учнями 6-Б класу (класний керівник Чаговець Людмила Борисівна) був проведений поминальний захід «Пам'ять серця».

Дитина плаче у кімнаті,
Бо їсти в цій немає хаті.
Забрали нелюди вже все,
На стіл матуся не несе.
Немає братика й сестрички,
Бабусі, батька й дідуся,
Бо вимерла родина вся.
В живих лишились мама й я –
Оце тепер й уся сім`я.
А скільки нам ще треба жити,
Чи будуть нами дорожити,
Чи смерть нам скаже: «Все – замри».
Тоді не буде й дітвори,
Бо не продовжить рід ніхто,
Бо вимерло вже все село.