Дзвони пам`яті

Дзвони пам`яті

26 квітня виповнилося 31 рік, як в Україні відбулася катастрофа: вибух четвертого реактора на атомній електростанції. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів із 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій, що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, у 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945 році.

Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії. 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров`ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч із них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

Дзвони пам`яті

Вже тридцять років як він зник

Із карти нашої держави,

І кожен мешканець вже звик:

Чорнобиля немає між містами.

Нема людей, там зона мертва,

Там пустка – яка велика жертва.

Чому так сталось у житті?

Коли й якої миті пробив той дзвін,

Що сповістив про цю трагедію у світі?

Той атом ізронив той яд

Й проник у кожен дім,

Поніс жорстокий смертний ад

Та іншим селам і містам

Завдав нещастя він.

І вічним сном Чорнобиль спить,

Лиш пил за вітром там курить.

А дзвони пам`яті звучать,

Дзвенять вони набатом

Про подвиг тих, хто журавлем

Злетіли ввись і назавжди

Лишились там…

А їх було й понині є багато…

23.04.2016 р.